Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Ганебність, -ности, ж. Позоръ.
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Привиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. привидітися, -джуся, -дишся, гл. Грезиться, пригрезиться, показываться, показаться. Чуб. І. 90. Ой то тобі приснилося, ой то тобі привиділося. Чуб. V. 1093. Той шлях мені привижувався: бачив кілька слобід і Лубні. — «Звідці?» — спитав Кобза, дивуючись: «яка ж мара показувала тобі ті слободи і Лубні? Стор. МПр. 24.
Скопотити, -чу, -тиш, гл. Взбить, поднять (пыль). Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. Гол. І. 38.
Соколиця, -ці, ж. = соколиха. К. Дз. 210. А для нашої молодиці скажуть правду соколиці. Гол. IV. 438.
Таліян, тальян, -на, м. Итальянець. Кватиру ми мали в одного старого купця, таліяна. Федьк. Пов. 47. Сама таліяна обойму. Гол. III. 445.