Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Горохля́нка, -ки, ж. = Горохвина. Хотин. у.
Ґайдува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Играть на волынкѣ. Вх. Лем. 407.
Докача́ти Cм. докачувати.
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Мет. 159. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Грин. III. 308. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить. Чуб. III. 140.
Ігла, -ли, ж. 1) = голка. Шух. І. 153. 2) пт. = іговна. Вх. Пч. І. 16.
Коротко нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. коротенько.
Писаренко, -ка, м. Сынъ писаря. Галасають і читають дяк і дяченята, писарь сельський, писаренко й деякі хлоп'ята. Мкр. Н. 25.
Пристріти, -стріну, -неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня.; завидуючи, то й коневі не минеться. К. ЧР. 324.
Розділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124.