Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Висилати, -лаю, -єш, сов. в. вислати, -шлю, -леш, гл. Высылать, выслать. Всіх ляхів-панів на чотирі місяці на Україну вислав. АД.
В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люде в'ятірі просушували. Грин. II. 58.
Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу. Рудч. Ск. II. 101.
Нап'ятнува́ти, -ную, -єш, гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222.
Патока, -ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Причастник, -ка, м. 1) Тотъ, кто причащается. Багато причастників сьогодня було. Харьк. 2) Тотъ, кто причащаетъ. Господь зсилає до тебе причастника свого, в котрого запричастишся. Гн. II. 142.
Розгордуватися, -дуюся, -єшся, гл. = розгордіти.
Семигривенний, -ного, м. = семигривенник. Гурки — семигривенний за сотню. О. 1861. І. 146.
Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. МВ. (О, 1862. III. 41). Ум. славненько, славнесенько.