Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голубо нар. Голубымъ цвѣтомъ. Жито половів, а в житі купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Чуб. V. 2. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні. Рудч. Ск. І. 97.
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Млині́вка, -ки, ж. Канава, по которой направлена вода изъ рѣки на мельницу, если послѣдняя помѣщена въ сторонѣ отъ русла рѣки. Камен. у. Шух. I. 113.
Обдря́пати. Cм. Обдря́пувати.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Позанехаювати, -хаюю, -єш, гл. = позанедбовувати.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Старання, -ня, с. Стараніе, попеченіе, забота. Видно, то мої братіки сюда з тяжкої неволі утікали, об мені велике старанне мали. ЗОЮР. І. 35.