Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бузувірний, -а, -е. = безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.
Голоднянка, -ки, ж. = голодниця. Желех.
Ди́вка, -ки, ж. Диковина. Въ выраженіи: Нема́ ди́вки. Не удивительно. Нема дивки на свої гроші, а чужі все важкі. Ном. № 4811.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Зобачити Cм. зобачати.
Ма́тіхна, -ни, ж. = матінка. На тобі кошульку, моя матіхно. Мет. 177.
Оселити, -ся. Cм. оселяти, -ся.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410. 2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспиталась. Котл. Ен.