Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випшоно, -на, с. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе пшена, въ слѣд. разсказѣ: Як оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сьома перегородками: на хліб і на вихліб, на пшоно й на випшоно, на сіль і на висіль... Та дав іще кобилу — таку, як положить на віз сім мішків порожніх, то ще з гори й біжить. Ном. № 14321.
Кабзан, -на, м. Ходатай. Желех.
Корінець, -нця́, м. Ум. отъ корінь.
Куці-баба. Cм. ваба. Сим. 192. Мил. 52.
Одніський, -а, -е. = однісінький. Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів. Млак. 60. Всі веселі, лиш сумненько одніській дівчині. Млак. 16.
Перелічувати, -чую, -єш, сов. в. перелічи́ти, -чу́, -чиш. Пересчитывать, пересчитать, перечесть. Перелічив до одного, перелічив трупи. Шевч.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Пописувати, -сую, -єш, сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл. 1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. АД. І. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59. 2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.
Посмішка, -ки, ж. Насмѣшка. Це... посмішка з мене. Грин. І. 193.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.