Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зави́дки, -ків, мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. Посл.
Захихи́кати, -каю, -єш, гл. Захихикать. Підняв угору коротеньку борідку і захихикав. Левиц. І. 135.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Змокати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. Cм. мокти.
Престіл, -толу, м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя». Чуб. V. 204.
Протовпом нар. Проталкиваясь.
Скойка, -ки, ж. Ракушка: устрица. (Камен. у.). Драг. 386.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав. Федьк.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.