Бросток, -тка, м. Отпрыскъ, отростокъ. Ум. бросточок.
Визволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. Зрозумієте правду, і правда визволить вас.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Особне нар. = особе.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Позаморочувати, -чую, -єш, гл. Заморочить, одурить (многихъ).
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить.
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Десь-не-десь сніжок, більш таловина.