Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу.
Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Капельмайстер, -стра, м. Капельмейстеръ. Ум. капельмайстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Мущи́нський, -а, -е. Мужской.
Побгатися, -бгаюся, -єшся, гл. Сложиться складками, скомкаться. Погано ти одежу поскладала, бач, як усе побгалося.
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Труський кінь.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.