Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилічування, -ня, с. 1) Высчитываніе, вычисленіе. 2) Вылѣчиваніе.
Гисторичний, -а, -е, гисторичній, -я, -є = історичній. Стор. II. 204. Сподівався почути яку небудь гисторичню думу про Шведчину. О. 1862. І. 49.
Заполо́ха, -хи, ж. Пугало. Ей городе, городе Сороко! ще ти моїм козакам не заполоха. Мет. 393.
Запря́дувати, -дую, -єш, гл. = Запрядати. По народн. вѣрованіямъ можно запря́дувати доро́гу кому нибудь, т. е. отъ того, что женщина прядетъ, кому-либо не будетъ удачи въ промыслѣ, на который онъ отправляется. Коли стрілець або рибар вибіраєся на ловлю, тоді у хаті не сміє челядина прясти, бо она запрідує єму дорогу. Шух. І. 239.
Знишкнути, -ну, -неш, гл. Притихнуть, смолкнуть.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Левиця, -ці, ж. Львица. К. Іов. 10.
Ли́ктор, -ра, м. Ликторъ. Жерці і ликторі стоять круг капитолія. Шевч. 607.
Окружність, -ности, ж. = округа. Водили вже їх (дівчат) там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. І. 81.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.