Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі.
Волод, -ду, м. Влажность.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Злинув на дерево.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Чорт плаче, що моди не настаче. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. брати на моду. Брать за образецъ.
Поледащіти, -щіємо, -єте, гл. Облѣниться, опуститься (о многихъ).
Поступно нар. Успѣшно, быстро (о движенія работы). Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то воно поступається скоріш.
Появ, -ву, м. Появленіе, явленіе. Ще до появу Шевченка в літературі.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Ой дано ж єму та три селечка.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.