Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму!
Засті́лля, -ля, с. Мѣсто за столомъ. Пусти, пусти, Івасеньку, із застілля, та погляжу я по надвір'ю. Сидять по застіллю. Ум. засті́ллячко. Сами сидять по застіллячку.
Однословний, -а, -е. Согласный, одного и того же содержанія.
Отвердіти, -ді́ю, -єш, гл. Затвердѣть. А оце саме отверділо тіло.
Очмана, -ни, об. Одурѣвшій, ошалѣвшій человѣкъ. Куди ти, очмано, лізеш?
Переколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. переколо́тися, -люся, -лешся, гл. Перекалываться, переколоться, раскалываться, расколоться.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі.
Попробувати 2, -бую, -єш, гл. Испытать, испробовать Ходім же тепер ...попробувати сили, — хто дужчий.
Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою.