Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Агу, їй стало більше волі. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!»
Бігунці, -ців, м. мн. = бігунки 1.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Вицитати, -таю, -єш, гл. Выиграть въ четъ и нечетъ. На тім стільчику можний панонько, трома яблучки підкидаючи, двома орішки та цитаючи, вицитав коня з-під короля.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться.
Наз'їзди́тися 2, -джу́ся, -д́ишся, гл. Съѣхаться многимъ.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Торочини, -чин, ж. Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что дѣвушки пришиваютъ торочки́ до рушникі́в.