Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вйо! меж. Крикъ на лошадей: но! Вх. Лем. 398.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.
Одір.. Cм. відірвати, -ся.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
Підточка, -ки, ж. = підтічка. Чуб. VII. 426.  
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Поздоровіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться здоровымъ, выздоровѣть. Бив мене чоловік, кости поломив, а я лягла, полежала, встала, ззіла, вола, кабана... і допіро поздоровіла. Чуб. V. 1140. Жінка попова поздоровіла. Драг. 63.
Рянда, -ди, ж. Лоскутъ, тряпка. Вх. Лем. 463. Ум. ря́ндка, ряндочка. Вх. Уг. 266.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней. Вх. Зн. 82.