пожиття

Пожиття, -тя́, с. Прожитье, прожитокъ. Ставало на пожиття його. Мир. ХРВ. 359. Пиття — пожиття. Ном. № 11668.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.

Випадкові слова

Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.

повністю...

Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.

повністю...

Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. Н. Вол. у. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.

повністю...