Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибрати, -ся. Cм. вибірати, -ся.
Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Воскресати, -са́ю, -єш, сов. в. воскреснути, -ну, -неш, гл. Воскресать, воскреснуть. Христос воскрес. Ном. № 289.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный. Желех.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать. Желех.
Овсі нар. = зовсім. Харьк.
Перехоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. перехопитися, -плюся, -пишся, гл. Быстро переѣзжать, переѣхать, переправиться. Єсть через річку і кладочки; возом не переїдем, а конем добрий козах перехотіться. ЗОЮР. II. 206. Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець. Стор. II. 121.
Потаїти, -таю́, -їш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.
Придуха, -хи, ж. Недостатокъ свѣжаго воздуха. Риба від придухи йде на лотоки.
Сісти Cм. сідати.