Забреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Завраться, залгаться. Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Ой на горі сніжок імжить.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Обрубати, -ся. Cм. обрубувати, -ся.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься.
2) Прерываться, прерваться, прекратиться.
3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.