Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бинька, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. І. 9.
Дзви́знути, -ну, -неш, гл. 1) Взвизгнуть. Він улучив камінцем у собаку, а та аж дзвизнула. 2) Ударить. Як дзвизну тебе, так перекотишся не раз.
Калавурний, -а, -е. Заимств. изъ русск. яз. Караульный. Біля дьогтярної лавки стоїть з оружжом калавурний. Кв.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня. К. МБ. XII. 262.
Підвищувати, -шую, -єш, сов. в. підвисити, -шу, -сиш, гл. Повышать, повысить. Ясь підвисив голос і замовк. Левиц. І. 228.
Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.
Риб'ятко, -ка, с. Ум. отъ риб'я.
Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. К. ЦН. 237. К. ЧР. 427. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє. К. ЦН. 249.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.