Визолочувати, -чую, -єш, сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив.
Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. 3) Имѣть случку. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити.
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Перетинати, -на́ю, -єш, сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл.
1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне.
2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином.
Підтопити Cм. підтоплювати.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять.
2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились.
Сіромашня, -ні, ж. соб отъ сіромаха. Усі пани, усі дуки у наметі сіли, наше браття-сіромашня так і не посміли.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу.
2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.