Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть... Шух. І. 94.
Гусля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Играть на скрипкѣ. Угор.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.
Докла́дно, нар. Обстоятельно, подробно, точно. Ум. Докладне́нько. Він на все докладненько з ласкою одвітував. Г. Барв. 151.
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться. Ном. № 2523.
Литви́н, -на, м. 1) Литовець. 2) Бѣлоруссъ. Ум. литвинок. Г. Барв. 329.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Спахувати, -хую, -єш, сов. в. спахнути, -хну, -неш, гл. 1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797. 2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. ІІ. 94.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку. Гол. IV. 310.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.