Байлувати, -дую, -єш, гл. Припрягать вторую пару воловъ и встаскивать возъ на гору. Ой на гору, гору будем байлувати.
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Літня́чка, -ки, ж. = літник 1.
Набри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. набри́зкати, -каю, -єш, гл. Набрызгивать, набрызгать.
Помітний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний.
Прийдешній, -я, -є. Будущій. Яке моє щастя? Не було в минулому, не буде й в прийдешньому. На прийдешній тиждень покинути б молотити, а до буряків узятись. Не пора ще про прийдешнє ціх дітей балакати.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. У лісі вже прорость проростає.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок.