Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Існий 2, -а, -е. Настоящій, истый, заправскій. Зараз мого чоловіка приручили дядькові, москалеві істньому. МВ. (О. 1862. III. 72).
Надторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Надрѣзать немного. Коли б я знала, которий голуб мій, то я б його назначила... Я б йому хвостик надторчила. Рк. Макс.
Нявка, -ки, ж. Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ) = мавка? Шух. І. 43.
Покус нар. Немного, нѣсколько, нѣкоторое количество. Вх. Лем. 452.
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Понижать, понизить. Понизив ясла. Лохв. у. 2) Унижать, унизить. Мнж. 173. К. Бай. 26. Вони рідного тата й неню не понижали. Полт. г. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм. Чуб. III. 432.
Починити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать. Да що будем робити, що ми починимо? Лукаш. 30. Отаке то йому вража вдова починила. Федьк.
Сішка, -ки, ж. Ум. отъ соха.
Труснути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Чуб. II. 320.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.