Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Академи́чний, -а, -е. Академическій. Желех.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Св. Мр. V. 39. Грин. ІІІ. 176. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Мет. 41. Ум. Дівча́тко, дівча́тонько, дівча́точко. мн. Дівча́та, дівча́тка, дівча́тонька, дівча́точка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити. Макс. (1849) 61. Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка — війна буде. Ном. № 13407.
Закопи́рчувати, -чую, -єш, гл. = закопилювати.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений. Вх. Лем. 417.
Зосмілювати, -люю, -єш, сов. в. зосмілити, -лю, -лиш, гл. Ободрять, ободрить. — Кажи мені всю правду, Опанасе, — зосмілювала його майорша. Г. Барв. 334.
Передобідяний, -а, -е. Дообѣдній; предобѣденный. Передобідяний час — то був за для неї вольний час. Левиц. І. 192.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.