Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожидовіти

Пожидовіти, -вію, -єш, гл. Ожидовиться, усвоить себѣ еврейскія замашки и пр. К. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИДОВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИДОВІТИ"
Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки. МВ. ІІ. 34.
Герцювати, -цюю, -єш, гл. = гарцювати. Ном. № 12566.
Дрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Мельчать.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.
Примостити, -ся. Cм. примощувати, -ся.
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Сліт, -ту, м. = слота. Вх. Лем. 467.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИДОВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.