Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Рудч. Ск. І. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Н. п. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. І. 120. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся. Лавр. 8.
Киринниця, -ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Приведення, -ня, с. = приведенція. З однією жінкою було ось яке приведення. ЗОЮР. II. 34.
Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Проваливаться, провалиться. Чуб. V. 1109. Ой не ходи по льоду, бо й увалишся. Мил. 100.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Чепірнатий, -а, -е. Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ. Вх. Пч. І. 15.