Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бородавник, -ка, м. Раст.: a) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. І. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. І. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. І. 12.
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Допомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. допомогти́, -можу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68.
За́пічок, -чка, м. Мѣсто на печи (гдѣ лежать). Чуб. VII. 384. Вас. 194. МУЕ. І. 89. Сидить собі баба на запічку. Чуб. V. 150. Такий убогий, що й кошеняти нічим з запічка виманити. Ном. № 13496.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Пообтовкувати, -кую, -єш, гл. Обтолочь (во множествѣ).
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.