Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Госпожа́, -жі́, ж. 1) Титулъ Богородицы (съ эпитетомъ Пречиста). Благослови, Боже, Пречиста Госпоже! Грин. II. 496. 2) Попадья, жена священника. Борз. у. Ум. Госпо́женька. Употребляется также въ значеніи: господиня. Уклонивсь.... хазяйці: «Чи нема в вас, госпоженько, — каже, — хоч сироватки нам попоїсти?» Драг. 117.
Завива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -в'ю́, -є́ш, гл. 1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав'ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190. 2) Заворачивать, завернуть, обматывать, обмотать, обертывать, обернуть, повязывать, повязать; налагать, наложить повязку. Скину опончу, зав'ю ніжки. Чуб. V. 115. Молодії молодиці, завивайте головиці. Чуб. III. 47. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав. АД. І. 250. 3) То же, что и покрива́ти, покри́ти новобрачную, а также дѣвушку, имѣющую ребенка. Переносно: покри́ти ді́вчину — обольстить дѣвушку. Желех.
Зрешіти, -шію, -єш, гл. Сдѣлаться трухлымъ. Вх. Лем. 421.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе. Н. Вол. у.
Посемейка, -ки, ж. Семейка. МВ. ІІІ. 138.
П'ялка, -ки, ж. Пищепріемный каналъ. Вх. Лем. 459.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Грин. ІІІ. 151. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» Ном. № 349. 2) = христосання. О. 1861. Х. Св. 60.