Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Він мѣст. Онъ. Він старшенький. МВ. ІІ. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44).
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Стор. МПр. 54. Надіть сорочку пазухою назад. Ном. № 285. 2) Обратно. Нехай не вертається назад. Єв. Мр. XIII. 16.
Обування, -ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. обуваннячко.
Пам'ятущий, -а, -е. = пам'яткий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща. Мил. 27.
Присмалювання, -ня, с. Опаливаніе, припаливаніе.
Ростручати, -ча́ю, -єш и ростручувати, -чую, -єш, сов. в. рострутити, -чу, -тиш, гл. Расталкивать, растолкать, раздавливать, раздавить. Не пий горілочки рано в неділеньку та не грай конем улицею, не ростручай малих дітей, та не зневажай старих людей. Чуб. V. 1021.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Г. Барв. 224. Ум. соняшничинка.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно. Ном. № 642.