Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкидати 2, -даю, -єш, гл. 1) = відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087.
Купчитися, -чуся, -чишся, гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. МВ. ІІІ. 104. Глуха кропива купчиться. МВ. (О. 1862. І. 96).
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма. Желех.
Осікати, -ка́ю, -єш, сов. в. осікти́, -чу, -че́ш, гл. Осѣчь, обрубить.
Прискаком нар. Урывками. Прискаком шила, бо ніколи добре сісти. Черниг. у.
Рамкастий, -а, -е. Съ зарубками. Вх. Лем. 459.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака. Новомоск. у.
Умолоти, умелю, -леш, гл. 1) Смолоть часть. Вмели гречки хоч на галушки. 2) Съѣсть, уплесть. Як я молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю, хамелю, — насилу 50 умелю. Ном. № 8146.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Шепотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = шептатися. Молодиці шепоталися довгенько собі. МВ. (О. 1862. І. 84). Шепочеться з калиною о давній годині. Шевч. 438.