Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гич, -чі, ж. 1) Стебли съ листьями — преимущественно у огородныхъ и бакшевныхъ растеній. 2) ні гич. Ничего. Ном. № 5951. Мужики вільні стали, панів ні гич ся не бояли. Грин. ІІІ. 640. і гич не до речі. Ни складу, ни ладу. Шевч.
Кудерний, -а, -е. Кудрявый. Під кудерним деревцем, під зеленим барвінцем. Н. п.
Обтавати, -таю, -єш, сов. в. обта́ти, -та́ну, -неш, гл. Обтаивать, обтаять. І став він обставать, аж пара з шерсті йде. Греб. 385.
Орапник, -ка, м. = гарапник. Козелец. у.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
Перелоги, -гів, м. мн. Корчи, судороги у скота. ХС. VII. 417. Перелоги, ідіть собі на дороги од його жил, од його піджил, од жовтої кости, од такої масти. Грин. II. 42.
Поліття 2, -тя́, с. 1) = поління. 2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Конст. у.
Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. Чуб. II. 64. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю. Мет. 370.
Пробабити, -блю, -биш, гл. Прожить, занимаясь акушерствомъ.
Хуркнути, -ну, -неш, гл. 1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу. Полт. г. 2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.