Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там.
Кажанек, -нка, м.
1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками.
2) Мѣховая или кожаная куртка.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Огледіти, -джу, -диш, гл. = оглядіти. Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть.
Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Халаштун, -ни, м. Тотъ, кто оскопляетъ животныхъ.