Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґондзоля́ка, -ки, м. Ув. отъ ґондзоль. Ще собі зуби повибиває ґондзолякою отим. Подольск. г.
Дє́дьо, -дя, м. Отецъ. Ум. Дєдик. Ой прийшла я до дєдика, дай но, дєдю, воли. Гол. ІІІ. 378.
Доті́пувати, -пую, -єш, сов. в. дотіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Зазу́ленька, -ки, ж. Ум. отъ зазуля.
Злузнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть.
Кукурудзіння, -ня, с. Стебли кукурузы. Візьми кукурудзіння бикам. Кам.-Подольск. у.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ. Вас. 157.
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. Марк. 169. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер. Котл. Ен. II. 9.