Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. Гол. І. 109. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога. Рк. Макс.
Відлетіти Cм. відлітати.
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Купава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale. Вх. Уг. 248.  
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Молочко́, -ка́, с. 1) Ум. отъ молоко. 2) Женское сѣмя пчелъ. У п'ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. Лебед. у. 3) Мужское сѣмя рыбъ. 4) Раст. Lactuca scariola L. 5)котяче. Раст. = молоко песяче. Вх. Пч. І. 10.
Переоначувати, -чую, -єш, сов. в. переоначити, -чу, -чиш, гл. Переиначивать, переиначить.
Стернина, -ни, ж. Нижняя часть стебля, остающаяся на полѣ послѣ снятія хлѣба. Ум. стерни́нка, стерни́ночка. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі. Мет. 388.
Страчувати, -чую, -єш, сов. в. стра́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Утрачивать, утратить, терять, потерять. Стратила я щастя і літа страчу. Грин. III. 257. 2) Лишать, лишить жизни, казнить. ЗОЮР. І. 95. Страть свого брата, як він додому прийде, то тоді я тебе за жінку візьму. Чуб. II. 159. Вже Харька стратили й заховали. Мет. 426.дитя. Производить, произвести выкидышъ. КС. 1893. VII. 75.
Шалаш, -ша, м. = хата. Шух. I. 88.