Адже́, адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Адже ти бачила! 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
Анке́р и анки́р, -ру, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Зуспитися, -плюся, -пишся, гл. Встрѣтиться.
Ляпуна́, -ни, ж. Блинъ (въ загадкѣ). Прийшла кума до куми, дай, кумо, бубони, спекти собі ляпуни.
Остогидіти, -джу, -диш, гл. Крайне надоѣсть, опротивѣть. Як бачу, ся річ дуже довга і вже надто мені остогиділа. Остогиділи вони мені.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Тулуб, -ба, м. Туловище. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Ум. тулубе́ць.