Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аля́! меж. Крикъ на свиней, чтобы отогнать ихъ. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою? Маркев. 61.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Завдові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Овдовѣть. Малою заміж пішла, та ще й молодою завдовіла. Мил. 91. Чом ви, цвіти, рано забіліли, я молода завдовіла. Чуб. V. 806.
Здармува́ти, -мую, -єш, гл. Истратить попусту. Здармувати час. Вх. Лем. 419.
Обволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50.
Перчаківка, -ки, ж. Перцовка, водка настоянная на перцѣ. Чуб. І. 118. Давайте лиш, млинців гарячих, а я ось пошаную гостей перчаківкою. К. ЧР. 247.
Присмиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210.
Проклювати, -клюю́, -єш, гл. Проклевать. Гусак: «Одчини, луплене теля!» — «Не одчиню». — «Ну, носом проклюю11. Рудч. Ск. І. 40.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.
Уволити Cм. уволяти.