Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видужувати, -жую, -єш, сов. в. видужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. І. 166.
Гайда I, -ди 1), м. и ж. Повѣса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор.
Гамала, -ли, ж. Смѣсь? Родъ кушанья? Накришили так то того, то сього, — вийшла чисто гамала, — поїли. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Крокіс, -косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Лв. 101. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. ЗОЮР. II. 290. Та купили крокосу дівочкам у косу. Грин. III. 95.
Осиротіти, -тію, -єш, гл. Осиротѣть. Він сирота і не винен, що осиротів. Св. Л. 324. Що я на чужій стороні завдовіла і з маленькими дітками осиротіла. Н. п.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом. Борз. у.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Фудулія, -лії, ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.