Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Грідушки́(-шок,, ж?). Переднія части кептара. Шух. І. 122.
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Ум. Дашо́к.
Забуя́ти, -я́ю, -єш, гл. Роскошно разростись, вырости; во множествѣ появиться. Як поле в них буяє бодяками, так забуяли серед Царяграда невольницькі базарі козаками. К. МБ. XI. 52. Густо забуяв наш нарід на руїні. К. Дз. 16.
Кочувати, -чую, -єш, гл. 1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. К. МХ. 38. Отари кочують по степах. О. 1862. V. Кух. 29. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі. К. ХП. 18. 2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана. Шух. І. 199.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Сорочина, -ни, ж. Рубашка. Грин. III. 525. Зося посадила коло себе хлопчика в білій сорочині. Левиц. І. 288.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Угождати, -да́ю, -єш, сов. в. угоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вам хоч голову пробий, ти не вгодиш. Ном. № 2699. Сам Бог людям не вгодить. Ном. № 4598. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.
Хазяйчин, -на, -не. Принадлежащій хазяйкѣ. Лема своєї (корови), дак на хазяйчиній учись. Г. Барв. 4 35.