Відклякнути, -кну, -неш, гл. Отойти (объ окоченѣвшихъ или отмороженныхъ частяхъ тѣла).
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв.
Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде.
Печений, -а, -е. 1) Печеный. печеніший. Болѣе выпеченный. Давайте оте хлібеня, — те печеніше. 2) Жареный. Печене порося. Чорнявая, білявая на вечерю просить; а додому на вечерю, на рибу печену. 3) печене, -ного = печеня. Поскачуть коло мене, поки візьму я в рот хоч страву, хоч печене.
Пірчити, -чу, -чиш, гл. Колотить, бить (кого). Народ як зсадив вовка, як почав пірчить, то вже йому й не хочеться, насилу живий вирвався. Жене баба квочку з курчатами та пірчить її дубцем.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Устелятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устелитися, -люся, -лешся, гл. Устилаться, устлаться, покрываться, покрыться, укрыться. Я морозу не боюся, листом устелюся. Гарна дорога встелилась за ніч (ночью шелъ снѣгъ).
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
