Голод, -ду, м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Ми мусіли бідувати голодом терпіти. Гол. II. 465. 2) Раст. Rumex Acetosa L. Вх. Уг. 233.

Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.

Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Ном. № 5558. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю. К. Дз. 48.

Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал. Желех.

Перехамнути, -ну, -неш, гл. Перекусить наскоро. Зібрався чоловік щоб з'їхать у друге місце і ввішов у хату перехамнуть. Ном. № 12000, стр. 289.

Похистити, -щу, -стиш, гл. Защитить, укрыть, спрятать. Ти мене захисти, бо він дуже напада. Новомоск. у. ( Залюбовск.).

Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.

Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6.

Ступа 1, -пи, ж. 1) Ступка, толчея. Носиться, як дурень з ступою. Ном. 2) — ножана. Ножная толчея. Сим. 139. Тоже: — ножіна. Состоять изъ колоди съ ємою (ямою), на колоду, подъ прямымъ угломъ къ ней, положены концы двухъ параллельныхъ брусковъ — підвалин, противоположные концы которыхъ опираются на ножки — лабки́ и соединены попругою — деревян. перекладиной; рычагъ, клюпач, опирается на вдѣланный въ него вал, лежащій концами на підвалинах; одинъ конецъ клюпача находится подъ попругою, на другомъ у него тяжелый песть — клюпа, обитый листовымъ желѣзомъ — постолом и падающій въ єму; стоящій на рычагѣ работникъ держится за подставку, ручник въ видѣ букви п, опирающейся ножками на підвалини. Шух. І. 162. 3) — походюча, прохідна. Также толчея слѣд. устройства: коло́да съ ямою, выложенной листовымъ желѣзомъ (постолом), по обѣимъ сторонамъ ямы въ колоді два столба (стовпи), соединенныхъ двумя толстыми досками вверху и посреди — правило вишнє и нижнє; стовпи и правила вмѣстѣ называются єрем; надъ ямою въ правилах отверстія, сквозь которыя проходитъ четырехгранный пестъ — макогін, вверху имѣющій утолщеніе — го́лову, а внизу обитымъ желѣзомъ концемъ входящій въ єму; въ пестѣ внизу колышекъ — клюк, къ которому привязанъ шнур, идущій вверхъ, переброшенный черезъ прикрѣпленный къ верхнему правилу блокъ (жєбки) и затѣмъ спускающійся внизъ къ подали, называемой ступатень, укрѣпленной въ підножях съ лабками (ножками); нажатіе ступатня поднимаетъ пестъ. Шух. I. 162. правила наз. еще раме́на. Шух. I. 104. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Толчея въ сукновальнѣ. Вас. 172. Также сама сукновальня. Мик. 481; тоже: ступа сукнєна. Шух. І. 113. 6) Часть ловушки для лисицъ. Cм. пасть. Шух. І. 236. Ум. ступка.

Утіляти, -ляю, -єш, сов. в. — утілити, -лю, -лиш, гл. Воплощать, воплотить.