Вивідець, -дця, м. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи мисокъ: кривая линія, идущая вдоль краевъ миски.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Побешпетити, -чу, -тиш, гл. Загадить. Воно ж оті мухи раз-у-раз до падла літають та й нівечять усе. Бач, як бриль побешпетили.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Рійба, -би, ж. Роеніе, время роенія пчелъ. Вже сонечко дошкуляє — отто рійба піде.
Спосібність, -ности, ж.
1) Пригодность.
2) Случай, оказія.