Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере. 2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги. 3) Увлекающійся.
Кіявкати, -каю, -єш и кіявчати, -чу, -чиш, гл. Кричать (о галкахъ). Кивки кіявкают або кімнат. Вх. Уг. 244.
Несперечливий, -а, -е. Уступчивый, покладистый. Я чоловік несперечливий. Нволынск. у.
Ожирати, -раю, -єш, сов. в. оже́рти, -жеру, -ре́ш, гл. = обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту. Вх. Уг. 255.
Пообпоганювати, -нюю, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Приятелювати, -люю, -єш, гл. Пріятельствовать, дружить.
Стверджати, -джаю, -єш и стверджувати, -джую, сов. в. стверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Талажчаник, -ка, м. Раст. Salix viminalis L. Анн. 311.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ. О. 1862. X. 1.