Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють.
Блинець, -нця, м. = млинець.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. Вона каменіла, дивлячись на все те.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край!
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Румса, -си, об. = рюмса.
Укоренятися, -няюся, -єшся, сов. в. укоренитися, -нюся, -нишся, гл. Укореняться, укорениться, глубоко пустить корни. В саду вишенька вкоренилася. Тут схизма глибоко в козацтво вкоренилась.
Умилити, -лю, -лиш, гл. Взмылить (лошадь). Умиливши добре коня і поверти до нас.