Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Не міг здержати сліз. . А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню.
Знехтати, -таю, -єш, гл. = знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер.
Криворучка, -ки, об. Человѣкъ съ кривой или увѣчной рукой.
Напосі́дливий, -а, -е. Настойчивый.
Палимон, -на, м. Большая палка. Гляди лишень, гадючий сину, щоб я тобі часом палимона не дав.
Парка, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Припорука, -ки, ж. Порученіе.
Угрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. угребтися, -буся, -бешся, гл. Зарываться, зарыться, врываться, врыться, прорыться. Бува, як собак нема, у хлів угрібається звір, або й лісу пролама, та в хлів убереться.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду.