Виновате, -того, с. Долгъ. Сей чоловік косе мені не за гроші, а за винувате, — позичав весною.
Гейнувати, -ную, -єш, гл. = гайнувати. Узяв жовнір пити, узяв гейнувати, аж ся взяла жовнірськая фортуна вменшати.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Кабалка, -ки
Ночник, -ка́, м. 1) Луна. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Cм. нічник.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес.
Паста, -ти, ж. Мышеловка, крысоловка. Cм. пастка.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Ум. чепачо́к.