Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зичли́во нар. Доброжелательно.
Зріти, зрію, -єш, гл. 1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134. 2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245.
Кірх, ко́рху, м. = корх. Підіймись (= підрости) на кірх. Г. Барв.
Контентувати, -ту́ю, -єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Г. Барв. 171. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує. К. (О. 1861. IV. 156).
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Обмальовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмалюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Быть окрашиваемымъ, расписаннымъ (красками). 2) Обрисовываться, обрисоваться. Богиня Сонце (в колядках) обмальовується такими блискучими фарбами. Левиц. І. Світ. 10.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Тетерець, -рця, м. = тетервак. Вх. Пч. II. 15.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.