Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Бусьок, -ська, м. = бусько. Фр. Пp. 128.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ). Харьк.
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала. Чуб. V. 553. 2) Узнавать, узнать. Шух. І. 235. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут. ЕЗ. V. 62.
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Чуб. VII. 382. Kolb. I. 61. Вас. 195. Поставлю я світлицю на високій горі. Грин. ІІІ. 10. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Мет. 23. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Чуб. V. 939. ІІІ. 315, 391, Грин. III. 261. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Грин. III. 47. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53).
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки. Чуб. 2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього. Стор. МПр. 18.
Узоряти, -ряє, гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало. Гол. IV. 519.