Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання. ( Залюбовск.).
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Панночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка..., — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 49).  
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба. Міусск. окр.
Понапорошувати, -шую, -єш, гл. Напылить, насыпать (во многихъ мѣстахъ). Чого це в нас скрізь борошном понапорошувано? Пирятин. у.
Хмілевий, -а́, -е́ = хмелевий. Чуб. І. 70.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.