Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить.
Знийти, -йду, -де́ш, гл. Снизойти, сойти. Дар нині пребогатий од небес прийде, яко жалля каплющая на землю знийде.
Кияра, -ри, ж. = киюра.
Коробка, -ки, ж.
1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева.
2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Ум. коробочка.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують.
Німфа, -фи, ж. Нимфа. Ти вітаєш, як у того Нуми тая німфа Егерія.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку.