Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Кружілка, -ки, ж. = кужілка? = веретено? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus.
Побережжя, -жя, с. Побережье, прибрежье; понизовье. Повій, повій, вітроньку, з побережжя в Литвоньку. На побережжі пасуть. Ум. побережжячко.
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй!
Поновини, -вин, ж. мн. Обновленіе. Були ж поновини в Єрусалимі.
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє.
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада.
Шанк, -ка, м. Родъ посуды. Мовить до винника, щоб була горілка: винник біжит, бере танком, Андрій біжит, бере збанком.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.