Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болко нар. = болько. Болять очі болко. Волч. у.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Кахльовий, -а, -е. = кахельний. Кахльова грубка. Подольск. г.
Коронування, -ня, с. 1) Коронованіе. 2) Обрядъ принятія поваго члена въ общество парубків, состоящій въ поднятіи принимаемаго на рукахъ, пѣніи обрядовой пѣсни и затѣмъ угощеніи. КС. 1887. VIII. 767 — 768.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Повислухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (о многихъ, многое).  
Полочок, -чку, м. Ум. отъ піл.
Розсохач, -ча, м. Олень. Вх. Пч. II. 6.
Умокати, -каю, -єш, сов. в. умокнути, -кну, -неш, гл. Обмакиваться, обмакнуться. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок. Черн. у.
Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Мкр. Н. 31. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива. О. 1862. IX. 3. 2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки. Гол. І. 57.