Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Волочільне, -ного, с. Даръ въ видѣ пшеничнаго калача и нѣсколькихъ окрашенныхъ яицъ, приносимый въ понедѣдьникъ Пасхи лицомъ, приходящимъ съ поздравленіемъ. Cм. волочінник. Чуб. ІІІ. 24.
Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 11.
Заби́ти, -ся. Cм. забивати, -ся.
Завелича́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах. Ном. № 2490.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. МВ. (О. 1862. III. 55). Поникли голови козачі неначе стоптана трава. Шевч.
Понищити, -щу, -щиш, гл. Истребить (во множествѣ).
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати. Новомос. у.