Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Виснажити, -ся. Cм. виснажувати, -ся.
Вощити, -щу, -щиш, гл. Вощить.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником.
Обсмикувати, -кую, -єш, сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду.
Розмовини, -вин, ж. мн. Разговоры. Затирала свій смуток тушкуванням з молодичих розмовин під церквою.
Спід 2 предл. Изъ-подъ. Спід ринви та на дощ.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Як добре плече, то й тупиця січе.
Чоловіцький, -а, -е. 1) Человѣческій.
2) Принадлежащій мужчинѣ; состоящій изъ мужчинъ. Чи буде ж таке сиріцьке, як чоловіцьке. Чоловіцька громада.
Школярство, -ва, с.
1) Школьничество.
2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало.