Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безощадний, -а, -е. Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Чг. 33. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. А в Марусі дусі чотирі подусі. Чуб. V. 11.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Ладом Cм. лад.
Навви́ринки нар. Выныряя. Бризнув в воду..., наввиринки пішла душа. Котл. II. 42.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.