Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Браточок, -чка, м. Ум. отъ брат.
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе. МВ. (О. 1862. І. 80).
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали. Г. Барв. 544.
Зелена́стий, -а, -е. Зеленоватый. Закр.
Кателичий, -а, -е. = католицький.
Пасічниця, пасішниця, -ці, ж. Жена пасічника.
Побігати 2, -га́ю, -єш, гл. = побігти. І теє промовляли (кінні брати), відтіль побігали. АД. І. 107.
Погребнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Гребнуть весломъ. Харон не зараз схаменувся, разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив к ним. Котл. Ен.
Сп'ясти, -ся. Cм. спивати, -ся.