Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дава́тися, даю́ся, дає́шся, сов. в. да́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Даться, отдаться. А довго покружили й коло Трапезонда: не дався в руки. Морд. Ох, не даймося, панове молодці, ми.... у неволю. ЗОЮР. Сію конопельки дрібні зелененькі, сами не беруться, мені не даються. Чуб. V. 3. 2) Позволить, допустить. Було тобі уродиться, було тобі вдаться, було тобі та й не даться з себе насміяться. Не давайся кожному вітрові повівати. Ном. № 3840. 3) Быть даннымъ, имѣться. Як би то далися орлинії крила, за синім би морем милого знайшла. Шевч. 27. Коб далося хоч одну годину, як прийшов оце, то б вирятував. Н. Вол. у. 4) Да́тися зна́ти, — у знаки́. Дать себя знать, помнить, почувствовать. Ном. № 414. Чи ще ж тобі не далася тяжкая неволя знати. Дума, Було тобі Хмельницького у вічні часи не займати; бо дався мені гетьман Хмельницький гаразд-добре знати. Мет. 394. Дамся ж я їм у знаки! Стор. МПр. 99. 5)на підмо́ву. Дать себя обмануть. Я.... такої (дівчини) жду, щоб ся не дала парубкові на підмову. Федьк. Пов. 6)в тямки́. Дать себя помнить. Мабуть добре Московщина в тямки їй далася! Бо уночі тілько й знає, що москаля кличе. Шевч. 7)на мо́ву, на ре́чі. Быть разговорчивымъ, краснорѣчивымъ. Улита чогось на речі не давалась: якась смутна наче зробилась. Г. Барв. 218. Друге на речі не дається, а в неї слово — як струмочок дзюрчить. Г. Барв. 422. 8)у ві́чі. Показаться на глаза. Привели його до матері, а сами повертались, не дались у вічі матері. ЗОЮР. II. 52. 9)на я́вку. Показаться. Це вещ така невидима (чорт), а то якось то він на явку дався. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кожнісінький, -а, -е. Каждый безъ исключенія. І приходила б туди кожнісінький ранок бесідувати з Богом. Левиц. І. 27.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Стор. І. 21. Обідив я тебе бідненьку вчора. Г. Барв. 282.
Передвірок, -рку, м.? На пишний мармур попадя ступає в передвірку царських палат Марусі. К. МБ. XI. 162.
Підземний, -а, -е. Подземный. Освічуєш підземні глибокости. К. Іов. 59. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Пугарчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пугарь. 2) Рюмка. Шух. І. 307.
Солодюсінький, -а, -е. = солодісінький. Желех.
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость. Желех.