Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Випростувати, -тую, -єш, сов. в. випростати, -таю, -єш, гл. Выпрямлять, выпрямить; вытягивать, вытянуть. Випростав ти спину од тяжкої ноші. К. Псал. 189. ніжки випростати. Умереть, издохнуть. До вечора й ніжки (півень) випростав. Сим. 216.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Канев. у. Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Мет. Старий став я: літа мої вороги заїли. К. Псал. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. Г. Барв. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. К. ЦН. III. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця... Мир. Пов. І. 131.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду. Лис. І.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом? Левиц. І. 485.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.  
Рьоб, -ба, м. Игра = хрещик. Мил. 55.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.