Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Робочий, -а, -е. 1) Рабочій. Забіжиш до Марусі у робочу часину.
2) Трудолюбивый. Робоча як бджола. Паша Меланка не робоча, на ній сорочка парубоча.
Салєник, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Тьмано-зелений, -а, -е. Темно-зеленый. Аж тьмано-зелена озимина.
Шваля, -лі, ж.
1) Швея, вышивальщица. Я шваля з Вильбова, приїхала до свого двора.
2) Бревно, разрѣзанное вдоль.