Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Левиц. І. 94. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена. Грин. III. 222.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.