Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Невільний, -а, -е. Несвободный.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Потерманитися, -нюся, -нишся, гл. Оббиться, обтрепаться. Колеса ся потерманили, треба одмінити колеса. Вх. Лем. 454.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. О. 1861. XI. 44. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив. АД. І. 218. 2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. АД. І. 173. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону. Волч. у. 3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою. Мир. Пов. І. 137.
Прибрати, -ся. Cм. прибірати, -ся.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Теревені-вені, -нів, м. = теревені. І теревені-вені правиш, щоб тілько заморочить світ. Котл. Ен. VI. 36. Точили всякі теревені-вені. Стор. МПр. 154.
Уволоктися Cм. уволікатися.
Штиба, -би, ж. = штаба. за залізні алиби посадити. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.