Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко!
Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Чудно якось діється між нами. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. 4) — чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Не багатством тут діється.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. М'яка була затірка, била мене матінка. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата!
Збрудні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Загрязниться.
Згово́рини, -рин, ж. мн. = змовини 2.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Уперекидь нар. Кувыркомъ. Як завелись та почали битись через стіл, то і стіл пішов уперекидь.
Червивіти, -вію, -єш, гл. Червивѣть.