Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Стор. ІІ. 119. Всю траву витолочили гуляючи. Левиц. І. 350.
Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина. Вх. Зн. 14.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Кошаниця, -ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кощаниця — товарові паша. Мил. 80.
Ма́рець, -рця, м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець. Ном. стр. 282, №413.
На́падка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ, родъ сака. Шух. І. 227.
Насмажити Cм. насмажувати.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Припокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Позаботиться о спокойствіи. Одіне, змив, припокоїть. Мкр. Г. 19.
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.