Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.
Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться. Лубен. у.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Повідсихати, -хаємо, -єте, гл. Отсохнуть (во множествѣ).
Приспа, -пи, ж. = призьба. І дід, і баба у неділю на приспі вдвох собі сиділи. Шевч. 100.
Росковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роскуватися, -кую́ся, -єшся, гл. 1) Расковываться, расковаться. Роскуються незабаром заковані люде. Шевч. 211. 2) Только сов. в. О кукушкѣ: раскуковаться.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Свинарія, -рії, ж. Бранное названіе семинаріи, — слово семинарско-бурсацкое, составленное по образцу слова семинарія. Чому я не родивсь чим другим, а поповичем? чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію? Св. Л. 261.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Шкоднійш, шкодніш, нар. Болѣе жаль. Хоч мої (діти) й гірші, та мені моїх шкоднійш, ніж твоїх. Чуб. І. 63.