Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бездомок, -мка, м. Бобыль, безпріютный человѣкъ.
Брехливий, -а, -е. 1) Лживый. Здається, був ти не брехливий, таким тебе зна наша Січ. Котл. Ен. VI. 53. 2) Любящій лаять. Брехливу собаку дальше чути. Ном. № 6818.
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. І. 227.
Гінтяй, -тяя, м. = гультяй. Гол. І. 48.
Да́як нар. Какъ нибудь. Вх. Лем. 409.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
Нужа, -жі, ж. соб. 1) Вши. Коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Ном. № 769. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня. Котл. Ен. 2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б'є скотину дуже. Слов. Д. Эварн. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли. Рудч. Ск. II. 171.
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Таланливий, -а, -е. Счастливый. Шейк.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.