Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Архикня́зь, -зя, м. Эрцгерцогъ (Галиц.). Желех.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Захрупаты, -паю, -ешъ, гл. 1) = захрумкаты. 2) = захрущаты.
Має́тний, -а, -е. Зажиточный.
Паз, -зу, м. Пазъ. Мнж. 138.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Улежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась.
Уручати, -чаю, -єш, сов. в. уручи́ти, -чу, -чиш, гл. Вручать, вручить, дать въ руки. Уручаю тебе, серденятко моє, а єдиному Богу. Мет. 24.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.