Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Голубіти, -бію, -єш, гл. Быть голубымъ, голубѣться. По над маківками метелики в'ються і скрізь проти сонця ясно голубіють. О. 1861. XI. 14.
Змалку нар. Съ малолѣтства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. Був якийсь задумливий змалку. МВ. ІІ. 8. Один ще змалку вдатний шпак у щиглика співать навчився. Гліб. 85. Ум. змаленьку, змалечку. При мені вона й зросла, бо сиротою зосталася змалечку. МВ. ІІ. 19. Оттак нам довелося йти ще змалечку колючу ниву. Шевч. 634.
Канцелярия, -риї, ж. Канцелярія. Пішов я у канцелярию, дав писарю четвертака. Стор. II. 89.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Потай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. І. 147. Дав йому гроші у потай. Н. Вол. у.
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Мкр. Н. 9. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Чуб. V. 480. Вітцеві мати з тебе потіху. Kolb. І. 102. Ум. потішка. ЕЗ. V. 125. Потішечка. Чуб. V. 1088. Грин. III. 467.
Ростулювати, -люю, -єш, гл. = ростуляти.
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. ІІ. 21. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чудний-дивний сон. Чуб. V. 771., Ум. чудне́нький.