Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Деручки́й, -а́, -е́. Умѣющій ловко вскарабкиваться. Конст. у.
Доке́пкатися, -каюся, -єшся, докепкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Дошутиться, доиздѣваться до того, что..
За́біл, -лу, м. То, при помощи чего жидкая пища получаетъ бѣлый цвѣтъ: сметана, молоко. Сметана у борщі... забіл. О. 1862. І. 72.
Кріслечко, -ка, с. Ум. отъ крісло.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Темножовтий, -а, -е. Темножелтый. Шейк.
Ударити, -ся. Cм. ударяти, -ся.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.