Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Відтикати Ii, -каю, -єш, сов. в. відтикати, -тичу, -чеш, гл. 1) Обдергивать, обдернуть. Відтич спідницю, бо ходиш підтикана як чапля. 2) — копи. Отмѣчать копны, втыкая въ нихъ палки? Ном. № 10175.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Казальниця, -ці, ж. Амвонъ, каѳедра. Оце ж то вона, та діявольська спокуса, що про неї було нам отець Дем'ян з казалниці глаголе. К. ЦН. 220.
Кониченько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Сука, -ки, ж. 1) Сука. Ругательное слово для женщины. Десь сука, десь ледащиця з хлопцями пє, гуляє. Чуб. V. 141. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 17. Ум. сучка, сучечка.
Ущемитися, -млюся, -мишся, гл. Вцѣпиться, впиться. Він кішку одірве та кине, а вона знов до його, та так і вщемиться. Пирят. у.