Запряга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. Запрягаться, запречься. Троє разом запряглись.
Киликати, -ли́чу, -чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. Вона як пташка киличе.
Князювати, -зюю, -єш, гл.
1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильск. у. Не перестане, мабуть, князь... князювати.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв?
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). У Лаврі на мощі познаменувався.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Химерити, -рю, -риш, гл.
1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку.
2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити.
Хірхильний, -а, -е. Плутоватый, хитрый.