Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повимочувати

Повимочувати, -чую, -єш, гл. Вымочить (во множ.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИМОЧУВАТИ"
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Доруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. Cм. затужавіти.
Перехибити Cм. перехиблювати.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі. Александров. у.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Розжовувати, -вую, -єш, сов. в. розжувати, -жую́, -єш, гл. 1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи. Ном. № 6407. 2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй. Ном. № 12873.
Сухозлітка, -ки, ж. 1) Позументъ, галунъ, мишура. 2) Сусальное золото.
Хуря, -рі, ж. = хурія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИМОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.