Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.
Демнати, -наю, -єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають. Федьк. Пов.
Діду́нь, діду́ньо, -ня, м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. Ум. Діду́нечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. Насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак. Ном. № 7919.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить. Камен. у.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ. Чуб. VII. 415.
Писарівна, -ни, ж. Дочь писаря. Чи там трохи єсть судівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.