Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повилуплюватися

Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛУПЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИЛУПЛЮВАТИСЯ"
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Квітневий, -а, -е. Апрѣльскій.
Напаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Надушиться, пропитаться запахомъ. У садочок пійду, — васильками напахаюсь. Н. п. Напахаєшся зіллячка розмаринового, націлуєшся личенька рум'яного. Н. п. Ти по чужих степах находився, руської кости напахався, то вона коло тебе й пахне. Рудч. Ск. І. 85. Москаль, напахався московського духу. О. 1862. V. 40.
Огидлість, -лости, ж. = огидність.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Осовнь, -ні, ж. = осонь. Шух. І. 110, 189.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Пустельник, -ка, м. Пустынникъ, отшельникъ. Стор. МПр. 39. Гн. II. 94.
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками. Левиц. І. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИЛУПЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.