Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волосне, -ного, с. Подать, назначенная на расходы волостнаго управленія.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка. Браун. 13.
Горобе́йник, -ка, м. Раст. Lithospermum arvense L. ЗЮЗО. І. 127.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Добутни́й, -а́, -е́. Благопріобрѣтенный. Добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.
Палисвіт, -та, м. = паливода. Левч. 153.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба. Черниг. у.