Живти́, -живу́, -ве́ш, гл. = жити. Тут колись добре було живши нашим, батькам, а нам уже ніколи не прийдеться живти так.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті.
Подовж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою.
Поквилити, -лю, -лиш, гл.
1) Поплакать.
2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Пухтелик, -ка, м. Пышка. Не все ж їсти пухтелики, треба спекти і житного хліба.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. 3) Порогъ на рѣкѣ.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.