Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Лома́чище, -щі, ж. Ув. отъ ломака.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. Канев. у. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема. Верхнеднѣпр. у.
Нагану́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Вспомнить. Н. Вол. у. 2) Напомнить. Добре, що я ще й наганув.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Попідкочувати, -чую, -єш, гл. Подкатить (во множествѣ). Вози попідкочуйте до коморі, будемо мішки накладати. Харьк. у.
Посліпнути, -немо, -нете, гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Котл. МЧ. 437. Драг. 165. Мнж. 92. Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди. Камен. у.
Принародно нар. = прилюдно. Александров. у. Прилюдно, принародно бито. Мир. ХРВ. 286.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець. Вх. Зн. 64.
Чичекати, -каю, -єш, гл. О сорокѣ: кричать. Вх. Пч. І. 15.