Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. А сам пішов до кумоньки. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати.
Непідхільність, -ности, ж. Неуступчивость, непокорность.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини.
Потак, -ка, м. = шпуляр, приборъ для мазанія.
Почимхати, -хаю, -єш, гл. Скоро побѣжать. Так почімхав, аж сі за ним закурило.
Хвабрість, -рости, ж. Храбрость. Чи ти ба, яка хвабрість!