Ара́бка, -ки, ж. Арабская женщина.
Варьоха, -хи, ж. = варенуха. Ми вашої варьохи не пили.
Дейне́цький, -а, -е. Относящійся къ дейнек'ѣ. Зашуміли в лузі дуби кучеряві загукали гадячане на дейнецькі лави.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Кімлик, -ка, м. Калмыкъ.
Мовчазли́во нар. = мовчазно.
Пороскроювати, -кроюю, -єш, гл. = пороскраювати.
Чом, чому, нар. 1) Отчего, почему, зачѣмъ. Чом ти не прийшов учора? Чом ти не косиш свого проса? Коли зле гадаєш, чом Бога благаєш? Чому чорт мудрий? — Бо старий. Воли мої половії, чому не орете? чому ні? А почему-же? Конечно да! Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? — Чому ні? Беріть собі, котру схочете. чом таки. Почему же, почему бы. І справді, чом таки не скажеш людям, Марусе? озвалась я до неї. 2) Чому.
Шкатула, шкатулка, -ки, ж. Шкатулка. Кролевські листи у шкатулі. Дорожню одімкнув шкатулу. Украдеш у мене шкатулку з грішми.