Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витерплювати, -плюю, -єш, сов. в. витерпіти, -плю, -пиш, гл. 1) Вытерпливать, вытерпѣть, стерпѣть, переносить, перенести. Не витерпів святої кари. Шевч. 147. Витерплю покуту. К. Псал. 93. 2) Выстрадать. ви́терти. Cм. витирати.
Відвохрити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Дав доброго диптю: відвохрив добре. Ном. № 3961.
Користувати, -тую, -єш и користуватися, -туюся, -єшся (в чого), гл. Пользоваться (чѣмъ). Як би ми вміли користувать з города, як німці. О. 1862. IV. 108. І благо тому чоловікові, которий користується з сього світла. К. Гр. Кв. XXIX.
Одур, -ра, м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв. Котл. Ен.
Переполовинити, -ню, -ниш, гл. см. переполовинювати.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Повигодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить, выкормить (многихъ).
Риб'я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб'я піймати. АД. II. 26. Ум. риб'ятко. Вх. Лем. 460.
Трутизна, -ни, ж. Отрава. Драг. 185. Дання гірше трутизни. Ном. Щоб ти мі та не дала трутизни якої. Гол. І. 292.
Хляда, -ди, ж. = хляґа. Чуб. VII. 576.