Звіра́к, -ка, м. = II. Звір. 2)
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Навпере́йми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный.
2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Борозного бий, а підручний і так почує.
3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл.
1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести?
2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Да й примітало сніжком білесеньким.
Пшениця, -ці, ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Я бачив, раз пшеницю мили. Ум. пшеничка, пшениченька.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Таранчити, -чу, -чиш, гл. Терзать. Покликали мого сина і давай його удвох бити та штовхати. Таранчили, поки впав мертвий.
Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.