Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. К. Псал. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9.
Окинути Cм. окидати.
Плигати, -га́ю, -єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх. Чуб. III, 105.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Г. Барв. 489. Тим часом мене тут призабули. Г. Барв. 317.
Славно нар. 1) Славно. 2) Хорошо. Як славно, бабусечко, як славно. МВ. (О, 1862. III. 41). Ум. славненько, славнесенько.
Споруджувати, -джую, -єш, сов. в. спорудити, -джу, -диш, гл. Сооружать, соорудить; устраивать, устроить. На скелях він житло собі спорудив. К. Іов. 90. Спорудили церкву. Г. Барв. 171.
Трачевня, -ні, ж. Лѣсопильня. Зміев. у.