Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Ном. № 1593. Утихомирься, не бурчи. Котл. Ен. ІІІ. 37. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Обкопати, -ся. Cм. обкопувати, -ся.
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Патрон, -на, м. 1) Патронъ. І торбинка з сухарами, і муниця з патронами. Чуб. V. 970. 2) Патронъ, покровитель. 3) Святой, имени котораго посвящена церковь. О. 1861. XI. 108.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться. Радом. у.
Порозминатися, -наємося, -єтеся, гл. 1) Размяться (во множествѣ). 2) Разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга (во множествѣ).
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали. Шевч. 115.
Розвести, -ся. Cм. розводити, -ся.
Склити, склю, -лиш, гл. Вставлять стекло. Він склить мені вікна в новій хаті. 2) Глазу рить. Склити миски. Канев. у.
Шаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзать (капусту, траву, табакъ и пр.), шинковать, рубить, крошить. Дівчинонька кропиву шаткує, а за нею дитина рачкує. Чуб. V. Вдірали січену капусту, шатковану і огірки. Котл. Ен. IV. 19. Народ пам'ятає, як шаткував своїх заклятих ворогів. Левиц. І.