Їден, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. Лихо коїти.
Осудовище, -ща, с. Скандалъ, позоръ. Таке осудовище!
Полуднання, -ня, с.
1) Полдничаніе.
2) = полудень 2. Буде йому на снідання і на обідання і на полуднання.
Посуд, -ду, м.
1) = посуда. Деревянная посуда. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило.
Приспільниця, -ці, ж. Масляница.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Уланський, -а, -е. Уланскій.
Утулити, -ся. Cм. утуляти, -ся.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.
