Буваніти, -нію, -єш, гл. = вованіти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють.
Верховодний, -а, -е. Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо.
Лихва́рь, -ря́, м. Ростовщикъ. Він лихварь, дає гроші у позику, бере процент з людей, тим і пожива.
Мазну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду.
Надаре́мне нар. Напрасно, тщетно.
Притуманювати, -нює, сов. в. притуманити, -нить, гл. безл. Затуманивать, затуманить, покрыть туманомъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило.
Розривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. розірвати, -ву, -веш, гл. Разрывать разорвать. Черепаха знає, де єсть розрив-трава: як обгородити її гніздо, то вона сим зіллям зараз розриває. А вовчик сіресенький воли розірвав. Розірвали моє серце на дві половині. Шлюбу не розірве: казав бо при вінчанні, що не покину її аж до смерти.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Сирцем присипають, в масличко вмочають. 2) Невыжженный кирпичъ.
Соколеня, -няти, с. Соколенокъ.
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. Почала й тітка мене всовіщати.