Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Журна́льний, -а, -е. Журнальный. З наради приятелів, писав романи на кшталт журнальних. К. Гр. Кв. XVIII.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. Вх. Уг. 250. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Вх. Лем. 432. Ум. лозинячо́к.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам. Ном. № 11968.
Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Чуб. V. 268. Обтужила мертвого. Конст. у.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Приглянути, -ну, -неш, гл. = приглядіти. Дитину приглядять, а мене хто тепер пригляне? Кв.
Стид, -да и -ду, м. 1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. Посл. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала? Чуб. V. 115. 2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Мет. 259. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.