Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побгати

Побгати, -бгаю, -єш, гл. 1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. МУЕ. І. 119. Полт. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15. 2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали. Лукаш. 95.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБГАТИ"
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути. Лохв. у.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Нарожде́нець, -нця, м. 1) Новорожденный. 2) Уроженецъ. Ми його знаємо, він з нашого села, у нас і родився — наш нарожденець. Екатер. у. Залюбовск.
Перекотити, -ся. Cм. перекочувати, -ся.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.
Порозмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Поговорить.
Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.