Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок. Екат.
Златогла́вий, -а, -е. = злотоглавий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий. K. МБ. X. 12.
Надбі́чи гл. = недбігти. Желех.
Невиворотно нар. Трудно для произношенія. У вас так невиворотно говорять.
Перепіранка, -ки, ж. Порвавшаяся отъ мытья рубаха. Із дранки в перепіранку. Ном. № 11239.
Силяти, -ля́ю, -єш, гл. Низать. КС. 1884. IX. 66.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.
Судити, -джу́, -диш, гл. 1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Шевч. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. 2) Осуждать, пересуживать. ЗОЮР. І. 52. Судять же нас люде. Мет. 78. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють. Н. п. 3) Опредѣлять, назначать. Грин. III. 204. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Не судив мені Бог, кого я любила. Уман. у.
Тупити, -плю́, -пиш, гл. Притуплять, тупить. Нащо ти ножа тупиш?