Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Рудч. Ск. II. 9. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Мнж. 66. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. Грин. 11. 177. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. ХС. VII. 455. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства. Грин. II. 252.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать. Вх. Зн. 26.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Обшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Грин. II. 171. Обірваний та обшматований який. Мир. ХРВ. 216.
Придріпатися, -паюся, -єшся, гл. Прійти во время слякоти.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Руманець, -нця, м. Раст. Matricaria chamomyllata. Вх. Пч. І. 11.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.