Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побаритися

Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався. Котл. Ен. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБАРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБАРИТИСЯ"
А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. І. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Барівка, -ки, ж. = барилка. Вх. Зн. 2.
Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки — убогшому подаси. Г. Барв. 428.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл. 1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Н. п. Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума. 2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Мет. 9. Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Шевч. 66. Не прийшов я кликати праведників. Св. Л. V. 32. Клич громаду! Шевч. 208. Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Федьк. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте! Котл. Ен. І. 27. 8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя? Гол.
Наряджа́тися, -джа́юся, -єшся, сов. в. наряди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Наряжаться, нарядиться. Умилася, причепурилась і як в неділю нарядилась. Котл. Ен. 2) Приготовляться, приготовиться. Гуслі гудуть, до двору йдуть: та наряжайся, Марусю, бо возьмуть тебе. КС. 1883. II. 385.
Підмочити Cм. підмочувати.
Счастя, -тя, с. и пр. Cм. щастя и пр.
Триття, -тя, с. Треніе, растираніе. І триття не пособе, як візьме корчем у животі. Могил. у.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБАРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.