Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Готи́цький, -а, -е. Готическій. Церква з тонкою готицькою дзвіницею. Левиц. І. 217.
Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Гол. IV. 498. Дарабчик хліба. Вх. Зн. 14.
Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Упельгати, -гаю, -єш, гл. Устроить, управиться. Александр. у.
Упопружити Cм. упопружувати.
Шурхнути, -хну, -неш, гл. 1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза. МВ. ІІ. 65. 2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. МВ. І. 63. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. Мир. ХРВ. 394. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. К. ХП. 19.руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик. Грин. І. 31.