Визаконити, -ню, -ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Дрібу́шки, -шок, ж. мн. 1) Родъ игры: берутся вдвоемъ за руки и поставивъ носки къ носкамъ, кружатся, приговаривая: «дрібу-дрібу, дрібушечки!» 2) Танець, также мелкія па въ танцахъ. Ті «дрібушки» танцювали, ті садили гопака. Настя вийшла у танець.... виробляла дрібушки. 3) Мелко заплетенныя косы. Поплела коси у самі маленькі дрібушки і вінком на голову поклала. Не плети кісоньки утроє, заплети кісоньку в дрібушки. Ум. дріб́у́шечки.
Колосіти, -сію, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють.
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Повідщипувати, -пую, -єш, гл. Отщипнуть (во множествѣ). Не забудь же, поодщипуй довгі корінці в росаді, а то капуста дратиметься вгору.
Полівити, -влю́, -виш, гл.
1) Свернуть влѣво.
2) — кому. Облегчиться кому, сдѣлаться лучше кому. йому полівило. Ему стало лучше (о больномъ).
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Тоток тоток! меж., выражающее крикъ пѣтуха. А півник каже: тоток-тоток, не велів коток.